Сидератна суміш універсальна — зелене добриво, склад: гірчиця (трьох видів), ріпак, редька, люпин, горох)

    Сидерати (зелені добрива) - рослини, що вирощуються з метою їх подальшого загортання в ґрунт для поліпшення його структури, збагачення азотом і пригнічення росту бур'янів.

    Склад: гірчиця (біла1/10, жовта2/10, чорна1/10), ріпак 1/10, редька олійна 1/10, люпин1/10, горох зерновий2/10, віка 1/10.

    Норма висіву: 500-900 г на сотку. 

    Які функції виконують сидерати? Роль сидеральних культур в агроландшафтах величезна. Посіяні рослини протягом декількох тижнів нарощують надземну і кореневу масу і скошуються у фазу бутонізації або цвітіння. У процесі росту і розкладання вони виконують такі функції:

• Збагачення верхнього шару ґрунту поживними елементами. Глибоко проникаюче коріння підтягує у верхній шар елементи, які недоступні рослинам з поверхневою кореневою системою. Окремі види сидератів здатні переводити фосфор із важкодоступних сполук у засвоювані, а бобові культури відомі високою азотфіксувальною здатністю.
• Підвищення вмісту органіки в ґрунті. Після скошування листя, стебла і коріння сидератів поповнюють раціон мікроорганізмів і дощових черв'яків, які легко переробляють свіжі органічні залишки, тим самим підвищуючи родючість ґрунту.
• Пригнічення росту бур'янів. За рахунок активного росту сидеральні культури в короткі терміни формують потужну зелену масу, запобігаючи проростанню бур'янів.
• Захист ґрунту від ерозії. "Гола" земля, не вкрита рослинністю, піддається негативному впливу вітру та сонця. Водночас суцільні посіви сидератів захищають її від пересихання, перегріву та руйнування. З цієї ж причини скошену зелень часто не закладають у ґрунт, а залишають на поверхні як мульчу.
• Поліпшення структури ґрунту. Під час росту коріння сидератів розпушують ґрунт, а після відмирання і розкладання залишають після себе численні пори і капіляри. При цьому підвищується повітро- і вологопроникність ґрунту, його водоутримувальна здатність.
• Оздоровлення ґрунту. Деякі сидерати є ефективними фітосанітарами. У змішаних посадках вони здатні відлякувати шкідників від основної культури, захищати її від хвороб. Наприклад, кореневі виділення білої гірчиці неприйнятні для личинок хруща, капустянки і дротяники.