Люцерна посівне, очищене, магниче насіння, на кормові цілі, сидерат

      Люцерна — трав'яниста багаторічна рослина родини бобових. Належить до кормових культур — її вирощують на зелений корм, сіно, силіос. Люцерна також є гарним попередником для всіх городніх культур, крім бобових — насичує ґрунт азотом та іншими, корисними для рослин органічними речовинами, а густою травостій очищає ділянку від бур'янів. Рослина невибаглива в догляді — вирізняється високою сухостійкістю й морозостійкістю.

      Кормова цінність Люцерни дуже висока — в 1 кг сіна міститься 0,48 кормових одиниць і 102 г протеїну. За поживністю, 2 кг люцернового сіна прирівнюється до 1 кг вівса. У листі Люцерни міститься 20% білків, вітаміни А, С, PP, Е та ін, 1,49% кальцію, 0,24% фосфору.

      Люцерна також є медоносною рослиною. Нектар містить до 50% цукру.

      Насіння Люцерни сіє у відкритий ґрунт на початку весни.

      Норма висівки — 15-20 кг/га,

      Глибина закладення насіння — 2-3 см у вологий ґрунт і 3-4 см у сухий ґрунт.

       Урожайність Люцерни:

• зелена маса  — 450-750 ц/га,

• сіно — 80-150 ц/га, під час зрошення — до 300 ц/га,

• насіння — 5-9 ц/га. Збирання насіння — на 2-му році зростання

       Добриво Люцерну рекомендується органічними мінеральними добривами, з великим вмістом фосфору, але з мінімальною кількістю азоту. На 2-3-й рік життя, Люцерна може накопичувати азот в ґрунті стільки, скільки його міститься в 40-60 т гній.

        Якщо висівати люцерну як сидерат (перед капустою, томатами, репою, редисом), то підрізати стебла необхідно до цвітіння й залишити їх на ділянці, щоб вони перегнили.

        Люцерна добре росте на будь-яких ґрунтах, крім засолених і кислих.